| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ КОМПОНЕНТІВ
П.і. ЛАКИДА, доктор сільськогосподарських наук, A.M. БІЛОУС, кандидат сільськогосподарських наук, A.B. САГАЙДАК, кандидат сільськогосподарських наук, O.A. ГІРС, доктор сільськогосподарських наук Наведено результати розробки нормативного забезпечення оцінки фітомаси дрібних гілок та кори дерев осики, призначених для біотехнічних заходів. Осика, дрібні гілки, кора, фітомаса, свіжозрубаний стан, біотехнічнізаходи, запасикормів, нормативи, модельне дерево. Раціональне використання ресурсного потенціалу мисливських угідь є основою ефективного ведення мисливського господарства. Перехід від екстенсивної форми господарювання до інтенсивної полягає, перш за все, у запровадженні системи біотехнічних заходів, які забезпечують неперервне відтворення мисливського фонду. Одним із основних напрямків біотехнічних робіт є зимова підгодівля мисливських тварин. Обсяги заготівлі і викладення кормів для кожного господарства регламентуються матеріалами мисливського впорядкування, що спираються на нормативно-довідкові матеріали. На сьогодні питанню визначення запасів природних кормів для копитних у різних типах насаджень присвячено ряд публікацій [8, 11], проте поза увагою дослідників лишилось питання щодо визначення запасів корму, який дає підрубування дерев осики. Між тим, осика, як один із основних кормів, входить до раціону всіх рослиноїдних мисливських ссавців Українського Полісся. У зимовий період пагони і кору осики поїдають козуля європейська, олені благородний і плямистий, зубр, бобер річковий та заєць сірий. Для лося підрубування дерев осики є взагалі єдиним способом зимової підгодівлі [11]. Високу кормову цінність гілок осики підтверджує той факт, що у 100 кг гілок міститься 12,3 кормових одиниць, а у 100 кг кори гілок (діаметр 3-4 см) - 20,3 кормових одиниць [5]. У дрібних гілках осики (зрубаних восени) міститься води - 42,2%, білків - 2,7, жирів - 4,2, клітковини - 22,8%. Кора осики містить вуглеводи, ароматичні кислоти, фенолглікозіди, дубильні речовини та вищі жирні кислоти. У бруньках осики містяться вуглеводи, ароматичні кислоти, дубильні речовини і тригліцериди фенолкарбонових кислот [4]. Нормативно-довідкові матеріали із мисливського упорядкування [8, 9, 10] надають рекомендації лише щодо кількості дерев осики, які необхідно зрубати для підгодівлі тварин, проте не містять інформації щодо кількості можливого корму. Саме тому для планування ефективних біотехнічних заходів високу актуальність має розробка нормативно- довідкових матеріалів щодо оцінки обсягів компонентів фітомаси дерева, які можуть слугувати кормом для мисливських тварин. Мета дослідження - розробка нормативного забезпечення для оцінки компонентів фітомаси дерев осики, призначених для використання у біотехнічних заходах як корми для мисливських тварин. Матеріали і методика дослідження. Процес розробки нормативів для оцінки надземної фітомаси осичників складається з таких етапів: вивчення досвіду дослідження фітомаси; збір, обробка та аналіз дослідних даних; моделювання компонентів фітомаси дерев осики і перевірка адекватності моделей; розробка відповідних нормативів та їх верифікація. Для досягнення поставленої мети була обрана та використана модифікована під об'єкт дослідження методика П.І. Лакиди, яка детально описана у багатьох роботах [6, 7]. Результати дослідження. З метою вивчення компонентів фітомаси дерев осики (дрібні гілки, кора гілок, кора стовбура), які можуть слугувати кормом для мисливських тварин, на 37-ми тимчасових пробних площах (ТПП) у осичниках Східного Полісся України проводився збір дослідних даних. Зокрема, для вивчення компонентів фітомаси крони було досліджено 224 модельних дерева, при цьому з метою визначення якісних параметрів було комплексно оцінено 108 зрізів живих гілок та 370 зразків деревної зелені. Для вивчення компонентів фітомаси кори стовбурів дерев осики на 80 тимчасових пробних площах досліджено 635 модельних дерев, з яких 224 - опрацьовано на 37 тимчасових пробних площах, а 411 було взято з бази даних кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України. Для дослідження якісних параметрів кори стовбурів дерев осики відібрано 217 зрізів стовбурів. У результаті аналізу дослідних даних статистично підтверджено однорідність вихідних даних та можливість моделювання компонентів фітомаси дерев осики. Для моделювання використали алометричну залежність з двома факторами впливу - діаметр на висоті грудей та висота дерева. Такі таксаційні показники дерева просто визначають на практиці та є часто уживаними у нормативних розробках. Крім того, вони мають тісний кореляційний зв'язок з компонентами фітомаси, що вивчаються. Як результат отримали математичні моделі для оцінки деревної зелені (Ядз), грубих гілок (Цгілі) та об'єму кори стовбурів (у*) дерев осики (табл. 1) [6]. 1. Моделі для оцінки фітомаси деревноїзелені, кори стовбурів та гілок дерев осики [2]
На основі отриманих математичних моделей (табл. 1) та якісних параметрів (табл. 2) компонентів фітомаси дерев осики проведено розробку нормативів для оцінки фітомаси у свіжозрубаному стані дрібних гілок (ддргіл), кори гілок (д/'л) та кори дерева (дк). 2. Якісні параметри компонентів надземноїфітомаси дерев осики [1, 2]
На основі моделей (1, 2, 3) та якісних параметрів компонентів фітомаси опрацьовано схему розрахунку (табл. 3) та проведено розробку нормативів. Варто зауважити, що фітомаса дрібних гілок визначалась як різниця між фітомасою деревної зелені (даз) та листя (дл), а фітомаса кори дерев осики - як сума кори гілок та стовбурів дерева. 3. Схема розрахунку компонентів надземної фітомаси дерев осики
Результатом синтезу та групування довідкової інформації є отримання нормативів для свіжозрубаної фітомаси з двома входами - висота і діаметр стовбура дерев. Нормативи для оцінки фітомаси дрібних гілок, кори гілок та кори дерев призначені для оцінки компонентів фітомаси осики, висота яких знаходиться в межах від 6 до 28 м, діаметр на висоті грудей - від 4 до 40 см включно. Фрагменти таких нормативів представлено у табл. 4, 5, 6. 4. Фітомаса дрібних гілокдерев осики у свіжозрубаному стані, кг
Практичне використання розроблених нормативів можливе при плануванні біотехнічних заходів. За наявності інформації про видовий склад, щільність і чисельність мисливських тварин та тривалість підгодівельного періоду, використовуючи розроблені нормативи, можна точно визначити кількість дерев осики (певного діаметра та висоти), які підлягають рубанню для забезпечення ефективної підгодівлі. Точність у плануванні біотехнічних заходів дозволить повноцінно провести підгодівлю тварин та запобігти надмірному вирубуванню надлишку дерев, що забезпечить стале ведення як лісового, так і мисливського господарства. 5. Фітомаса кори гілокдерев осики у свіжозрубаному стані, кг 6. Фітомаса кори дерев осики у свіжозрубаному стані, кг
Висновки Розроблено нормативи для оцінки компонентів фітомаси (дрібних гілок, кори гілок і стовбурів) дерев осики, придатних для використання як корми. Отримані дані можуть бути використані як нормативно-довідковий матеріал при виконанні робіт із упорядкування мисливських угідь та для проектування біотехнічних заходів у мисливському господарстві. Список літератури Білоус A.M. Якісні параметри компонентів фітомаси крон дерев осики у деревостанах Східного Полісся України / A.M. Білоус // Науковий вісник НЛТУУ. - 2009. - Вип. 19.4. - С. 29-34. Білоус A.M. Фітомаса крон дерев осики в деревостанах Східного Полісся України [Електронний ресурс] / A.M. Білоус // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України - 2010. - Вип. 17 - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-iournals/Nd/2010 1/10bamepu.pdf. Гірс O.A. Лісовпорядкування / O.A. Гірс, Б.І. Новак, С.М. Кашпор // - К.: Арістей, 2004. - 384 с. Дари лісів / [Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І.]. - К. : Урожай, 1983. - 352 с. Грищенко А. В. Крона дерева: промышленное и рекреационное использование / [Грищенко А. В., Кучерявый В. А., Томчук Р. И., Задорожный В. В.]. - Л. : Вища шк., 1985. - 167 с. Лакида П.І. Осичники Східного Полісся України - надземна фітомаса та депонований вуглець / П.І. Лакида, A.M. Білоус, Р.Д. Василишин // Монографія. - Корсунь-Шевченківський, ФОП Майдаченко 1С., 2010. - 255 с. Лакида П.І. Фітомаса лісів України. Монографія. - Тернопіль: Збруч, 2002. - 256 с. Настанова з упорядкування мисливських угідь. - К, 2002. - 112 с. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / [под. ред. А.З. Швиденко и др.]. - К. : Урожай, 1987. - 560 с. Основы охотустройства Украинской ССР. Инструктивно-методические указания по проведению внутрихозяйственого охотустройства. - Ирпень, 1985. - 249 с. Юргенсон П.Б. Биологические основы охотничьего хозяйства в лесах / П.Б. Юргенсон. - М.: Лесн. пром-сть, 1973. - 176 с. Приведены результаты разработки нормативного обеспечения оценки фитомассы мелких веток и коры деревьев осины, предназначенных для биотехнических мероприятий. Осина, мелкие ветки, кора, фитомасса, свежесрубленное состояние, биотехнические мероприятия, запас кормов, нормативы, модельное дерево. The results of providing normative development of the aspen small branches and bark phytomass estimation made for biotechnological measures have been shown. Aspen, small branches, bark, phytomass, fresh felled state, biotechnological measures, reserve of sterns, normative, the model tree.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||