Роман,,Дякую тобі,, – це не лише цікавий сюжет. Це поєднання двух історій, різних поколінь. Незвичайна розповідь життя звичайних людей. Твір, що змусить Вас полинути у світ: страждань та щастя, болю та надії, втрати та зародження чогось нового. Історія справжнього кохання, віри та мотивації. Твір сповнений життєвих цінностей про які ми, живучи в 21 столітті, на превеликий жаль, часто ігноруємо. Скільки сходів життя потрібно пройти, щоб дійти до свого,,хеппі енду,,?
Я просинаюсь від того, що болить нове тату. Сонце світить з вікна так, що я нічого не бачу. Прижмурююсь, потирю бочину. Ах, як болить. Дивлюсь на тату – квітка на все бедро. Ще одна нова фреска (тату) нанесена на мій храм (тіло).
Вона набита чорними фарбами але з зеленими відтінками на листах та білими краплинами в середині. Здається що в чорній квітці є біла ізюминка – пильця. Класно вийшло, при денному світлі, вона немов оживає. Взагалі то у мене шість тату. Хоча я впевнена що це поки що, з часом буде більше малюнків на моєму тілі. Тату – свого роду наркотик, якщо першого разу сподобалось то потім вже не зупинитись. Дещо задумуючись перераховую тату: Перша – зірка (на лівій руці, на середньому пальці.). Вона означає успіх. Я умовила своїх подруг, Кетрін та Лілі, теж набити, як клятва нашої дружби та вірності одне одному. Розумію звучить по дитячому але для нас все саме так і є. Вони звісно не фанати тату тому довго ламались, але у мене левина хватка, у них просто не було вибору. Ще я вперта як віслюк, а ще добра. Люблю тату, спорт, мотиваційні фільми, музику та батька. Ну і звісно, своїх подруг безмежно люблю. Друга – надпис на серці,,DAD,,. Третя – надпис на правому боці, по вертикалі,,A woman’s heart is like an ocean, such as deep and full of secrets!,, (Серце жінки як океан, таке ж глибоке та сповнене таємниць). Четверта тату – надпис на зап’ясті на лівій руці, магічні руни. Для захисту від порчі. П’ята – нова, квітка. Шоста – хрест між грудьми (Простий чорний, в знак того, що віра завжди зі мною). До церкви ходжу дуже рідко. Моя думка така:,,справжня віра, вона в душі, а не на показ людям,,.Я маю одну знайому дівчину, яка ходить до церкви щотижня, але при цьому працює в ескорт послугах (для мене це проституція). Одного разу я не витримала її янгольського вигляду на службі, знаючи що вона творить протягом всієї неділі, і я її сказала в обличчя: – Ти знаєш, що до церкви ходять щоб відмолити прощення та більше не грішити? – на що вона відповіла.– Так спокійно моїй совісті! – ну чесно кажучи, таке щось. Це є не нормально. Цей момент перевернув моє розуміння до слова,,віра,,.
