Написати книжку зовсім не просто. Працюючи над нею, я звертався до багатьох людей за порадою, допомогою, а інколи просив критично оцінити. І хочу тепло подякувати своїй родині, близьким друзям і новим знайомим за витрачений на мене час і надані знання.
Познайомившись із вами, ви зробили мене багатшим, тому завжди будете частиною мене самого і моєї книжки. А вас, я сподіваюся, збагатить мій посібник із розвитку пам’яті.
Особлива подяка Біргітті Плюм – без її порад багато з моїх починань ніколи не здійснилися б, а також моєму хорошому другу й соратнику Андерсу «Ілірі» Вессману, який завжди і в усьому мене підтримував.
«Шановний читачу, якщо ви купили цю книжку через те, що не задоволені своєю пам’яттю, – викиньте це з голови. Забудькуватість зазвичай залежить від браку уваги й відсутності концентрації. Легко згадати про якусь дрібницю, коли людина майже не зважає на неї. Наступного разу, коли ховатимете кудись ключ або почуєте нове ім’я, спробуйте робити це більш усвідомлено: якщо повторити це ім’я й проговорити про себе, куди поклали ключ, то незабаром відчуєте, що значно легше згадати це ім’я й знайти ключ.
Багато людей, з якими я спілкуюся, спочатку скептично налаштовані й не вірять, що можна поліпшити пам’ять за допомогою мнемотехніки. Проте після короткого тренування всі дивуються, як просто розвинути здатність запам’ятовувати найрізноманітніші речі. Крім того, відчутно розвиваються уява і творчі здібності. Тренування пам’яті – це чудово!
Мені прикро, що я розробив свій метод тільки після закінчення школи, інакше мнемотехніка стала б мені в поміч ще тоді. Це позбавило б мене від багатогодинного зубріння історичних дат і нових термінів. Я взявся розробляти власний метод тільки 2003 року, коли побачив телевізійну передачу про тренера із запам’ятовування, який намагався навчити кількох знаменитостей за короткий час згадувати 20-значний номер.
Уже перші спроби виявилися напрочуд дивовижними, і досить швидко я заучив 60-значне число менше ніж за п’ять хвилин. Тепер багато людей, безумовно, поставлять собі запитання: навіщо це робити, якщо є комп’ютери й мобільні телефони. Питання справді слушне, та й особливої потреби в цьому начебто немає. Однак уявіть себе на моєму місці. Як і багато інших, я міг запам’ятати, напевно, один або два телефонних номери. А коли почав застосовувати метод, описаний у цій книзі, навіть 60-значне число перестало бути проблемою. На це знадобилося дуже небагато часу. З’явилися й інші запитання. Чому я раніше не чув про це? Де ще можна застосувати цей метод? Де межа можливостей запам’ятовування?
Я розпочав регулярні тренування: роздруковував комбінації цифр і довгі слова й щодня протягом тридцяти хвилин вправлявся за новим методом. Результат був приголомшливим, і поступово я запровадив цю техніку на інші предмети. З часом цифри стали моїми вірними друзями, а нині я шукаю нові додатки до своєї методики. Саме тут, дорогий читачу, і криється секрет, чому тренування пам’яті є запорукою успіху в навчанні, роботі та повсякденному житті.
Можна порівняти наполегливе тренування пам’яті з пробіжкою в парку. Воно ефективне тільки в тому разі, якщо бігати регулярно. Питання: чи є сенс в запам’ятовуванні цифр і довгих слів – так само актуальне, як і питання: навіщо виходити з дому й бігати. Але важливо не примушувати себе. Неможливо відразу стати досконалим. Вам, безумовно, буде важко на початках, перш ніж ви побачите творчі здібності й креативні образи, але треба вірити.
Пам’ятайте, що ваша нова навичка – як музичний інструмент, на якому ви граєте улюблену музику. Ви наче вивчаєте нову мову. А на це потрібен час! Пам’ятаєте, як ви вчилися їздити на велосипеді? Напевно, падали не один, і не два рази, але не здалися. Інакше б і сьогодні ходили б пішки. На жаль, саме так люди вчиняють зі своєю пам’яттю – вони йдуть пішки. Але якщо ви знайдете певний час, щоб потренувати пам’ять, то зрозумієте – метафора про велосипед і піші прогулянки навіть слабка.
Правильно ставлячись до завдання, людина може досягти дуже багато чого. Повірте у свою пам’ять! На самих різних змаганнях я помітив, що найважливішим у досягненні результату є впевненість. Потрібно вірити в себе і свої власні здібності. Тому я жену геть думки: «Це я, звичайно ж, все одно забуду». Не думайте так. Регулярно тренуйтеся, і досягнете успіху. Ви побачите, що у вас чудова пам’ять.
Йоханнес Меллоу,
німецький чемпіон з пам’яті та срібний медаліст Чемпіонату світу з пам’яті 2010 року
Багато хто майже не можуть повірити в перспективу поліпшення пам’яті тренуваннями. Найпоширеніше запитання, яке мені ставлять усі ці роки, особливо журналісти: «Як ви дізналися, що у вас така хороша пам’ять?» На жаль, ця проблема пов’язана з упередженням, що людина вже народжується з певними розумовими здібностями. Коли я говорю, що тут немає про що говорити, а розвинута пам’ять – це результат тренувань, я часто наражаюся на здивовання й зацікавлений погляд. Тоді я пояснюю, як цього досягти, і людина починає розуміти: треба дотримуватися певної методики і спеціальних тренувань. Однак найчастіше все закінчується невеличким коментарем: «Так, але ви, напевно, мали якусь мотивацію, щоб це робити?»
