Наш срібний ставок
У цій книзі розповідається про ставок з білими водяними ліліями, який знаходиться в міському парку поруч з нашим будинком. На ньому мешкає багато диких птахів, яких приваблює рясна годівля, регулярно роздавав їм відвідувачами парку. Люди з розчуленням спостерігають картину єднання людини з дикою природою, але особливо радіють діти. Книга стане гарним подарунком для вашої дитини.
Читать Наш срібний ставок онлайн беплатно
Переводчик Олена Неплюєва
© В. I. Жиглов, 2017
© Олена Неплюєва, перевод, 2017
ISBN 978-5-4474-6076-1
Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero
Юлій Клевер (1850 – 1924) Осінній парк
Хочу Вам розповісти про надзвичайно красиве місце, що знаходиться поруч з нашим будинком. Живу я в Санкт-Петербурзі, відомому своїми архітектурними ансамблями, палацами, театрами і музеями, які, в основному, знаходяться в центральній історичній частині міста. Але місто постійно розширюється і його нові споруди часто будуються в оточенні незайманих лісових масивів, перетворюючих у місця відпочинку для жителів цих районів.
Василь Полєнов (1844 – 1927) Заросший ставок
Так і наш житловий комплекс оточує кілька таких великих зелених зон: з півдня знаходиться красивий парк Лісотехнічної академії, з заходу – парк Технічного університету, зі сходу —парк Питома, з півночі прилягає протяжний парк Соснівка. А в безпосередній близькості з нашим будинком знаходиться невеликий парк, у центрі якого розташований Срібний ставок.
Юхим Волков (1844—1920) Заросший ставок
І хоча розміри цього ставка невеликі – в довжину він всього близько 100 метрів, а його ширина і того менше і складає в різних місцях 20—35 метрів, але на ньому живе багато диких качок і чайок, а навколо з усієї округи злітаються польові голуби, горобці та ворони. Всіх їх сюди притягує рясна годівля відвідувачами парку.
Олександр Костер (1864 – 1932) Качиний світ
При цьому голуби нерідко залітають прямо на руки, не чекаючи, коли їм на землю кинуть крихти хліба. Поряд з ногами снують спритні горобці, а обережні ворони тільки зрідка підлітають за кинутим шматочком хліба і, схопивши його дзьобом, тут же відлітають, щоб склювати його в спокійному місці. Дикі качки, побачивши, щоїм кидають крихти хліба, підпливають до берега ставка. Найбільш сміливі з них виходять на берег і збирають корм поручз людьми, що годують тварин. А витончені, галасливі чайки можутьзлітатися цілою зграєю за покинутими шматочками хліба.
Конец ознакомительного фрагмента. Полный текст доступен на www.litres.ru
