Духовний наставник, Примарний тигр і жахлива мати!
автор
Перекладач:
Copyright © 2021 року, Оуен Джонс
Омана
5-е видання
автор Оуен Джонс
Опублікований
Видавництво: Megan Publishing Services
https://meganthemisconception.com
Право Оуена Джонса бути ідентифікованим як автор цієї роботи було заявлено відповідно до розділів 77 і 78 Закону Про авторське право на зразки і патенти 1988 р. Моральне право автора на твір було затверджено.
Всі персонажі і події даного художнього твору або є плодом уяви автора, або повністю вигадані. Деякі місця можуть бути реальними, але події повністю вигадані.
Зв’яжіться зі мною зручним для вас способом:
http://facebook.com/angunjones
http://twitter.com/owen_author
[email protected]
http://owencerijones.com
Підписуйтесь на розсилку, щоб бути завжди
в курсі інсайдерської інформації
про книги і творчість Оуена Джонса
ввівши свою електронну адресу за посиланням:
http://meganthemisconception.com
Інші романи з тієї ж серії:
Серії про Меган
Духовний наставник, Примарний тигр і жахлива мати!
Омана
Тринадцятиріччя Меган
Шкільна екскурсія Меган
Шкільні іспити Меган
Послідовники Меган
Меган і зниклий кіт
Меган і жінка-мер
Глузування над обличчям Меган
Меган в гостях у бабусі і дідуся
Батько Меган захворів
Канікули Меган
Меган і грабіжник
Меган і велосипедист
Меган і старенька
Сад Меган
Похід Меган в зоопарк
Меган йде в похід
Меган і конкурс кулінарів
Меган їздить верхи
Меган катається на яхті
Меган на карнавалі
Меган на Різдво
Це видання присвячується моїй дружині, Пран Джонс, за те, що вона робить моє життя настільки легким, наскільки це можливо, з чим вона відмінно справляється, і моїм батькам, Коліну і Маріон, за прекрасне виховання, яке вони дали мені і моїм братам.
Карма віддасть кожному по заслугах.
Моїй дружині Пран за її терпіння і моєму другові лорду Девіду Проссеру за допомогу в оформленні дизайну обкладинки книги.
Не вірте ні в що, просто тому, що ви це чули,
Не вірте ні в що, просто тому, що багато хто говорить про це або це думка більшості,
Не вірте ні в що просто тому, що це написано у ваших релігійних книгах,
Не вірте ні в що засноване тільки на авторитеті ваших вчителів і старійшин,
Не вірте традиціям, тому що вони спотворилися, передаючись з покоління в покоління,
Але після спостереження і аналізу, коли ви виявите, що це узгоджується з розумом і сприяє добру і корисне для всіх і кожному, прийміть ці принципи і живіть відповідно до них.
Гаутама Будда
––
Великий Дух, відгомін голосу якого несеться вітром, почуй мене. Дозволь мені знайти духовну силу і знання.
Зроби так, щоб я завжди міг побачити пурпурний Захід. Нехай Мої руки поважають те, що ти дав мені.
Навчи мене таємницям, прихованим під кожним листком і каменем, як ти вчив людей протягом століть.
Дозволь мені використовувати свою силу не для того, щоб перевершити брата, а для того, щоб побороти мого найлютішого ворога – самого себе.
Дозволь мені завжди приходити до тебе з «чистими руками» і відкритим серцем, щоб, коли моє земне життя згасне, як захід, Мій Дух повернеться до тебе без докорів сумління.
(За мотивами традиційної молитви сиуксів)
1. Вибір Хобсона
2. Підвищення обізнаності
3. Маленька мамина помічниця
4. Натхнення
5. Сусіди
6. Друзі Меган
Заборонені
Ледве утримуючу сльози Меган знову замкнули у вугільному підвалі. Їй було всього дванадцять років і їй було складно зрозуміти, чому її мати вчинила з нею так жахливо. Таке траплялося і раніше, півдюжини разів, але начебто, подумала вона, її батько нічого про це не знав. Вона ніколи не розповідала йому про це і була впевнена, що її мати теж ніколи нічого не сказала б.
Між нею і її матір’ю був негласний договір не підводити один одного, але вона знову була тут, сиділа в підвалі, у бруді і пилу, в той час як невідомі жахливі істоти спостерігали за нею.
Вона не знала. Тут була непроглядна темрява і їй коштувало величезних зусиль стримати сльози, благаючи матір випустити її. Хоча вона просила про це і в інших випадках, але її мати пред’являла їй необґрунтовані вимоги в якості умов для її звільнення. Умови, які, в чому Меган була повністю впевнена, вона не змогла б виконати навіть намагаючись з усіх сил.
Іноді здавалося, що вона єдина, хто серйозно ставиться до пакту.
Незважаючи на це, сльози знову почали котитися по її щоках, утворюючи невидимі струмочки на її брудному від пилу обличчі, які змивали вугільний пил на її шкільну форму. Це було занадто, дійсно занадто. Як могла людина, яка настільки добре розуміла її, так жорстоко вчинити з нею, - зі своєю єдиною дочкою?
Меган мимоволі підстрибнула, коли її мати навмисне вдарила пилососом у двері, проходячи повз. Всередині не було жодного промінчика світла, який міг би її заспокоїти, тому вона зробила те, що, як вона переконалася на власному досвіді, найбільше їй допомагало, і піднялася на купу вугілля ближче до стіни, а потім направо, поки не знайшла куток.
Там вона щільно обернула ноги своєю довгою спідницею, щоб ніщо не змогло заповзти під її одяг, і заправила її під себе. Вона застебнула всі ґудзики на блузці, підтягнула вище шкарпетки, натягнула на голову светр і заховала руки в рукава. Це, як знала Меган, убезпечувало її також і від мешканців вугільного підвалу. Її не турбували примари або щось в цьому роді, хоча насправді проблема була саме в них. Але вона терпіти не могла, коли по ній повзали комахи, і не могла винести навіть і думки про те, що вони її вкусять і її кров проллється, вона також ненавиділа павуків, але, загорнувшись в шкільну форму, немов в кокон, вона була впевнена, що над її шкарпетками залишилися непокритими не більше декількох дюймів шкіри, до якої могли б дістатися ці моторошні повзаючі створіння. Кілька квадратних дюймів з боків, якщо бути точним, тому що вона обхопила коліна руками, і щільно притиснула їх до грудей.
