Страшний Суд
Що робити, коли у твоє сьогодення раптово вдираються страшні таємниці минулого?.. Богдан і Оля вирішили одружитися. Але ніхто й гадки не мав, чим обернеться звичайне знайомство з потенційними родичами… Чи можливо побудувати спільне майбутнє, якщо дід коханої людини колись, у далекі роки Другої світової, убив по-звірячому твоїх дідуся й бабусю? І чи здатне кохання перегорнути цю трагічну сторінку життя?..
Роман – дипломант Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова».
Книга издана в 2013 году.
Читать Страшний Суд онлайн беплатно
Дизайнер обкладинки Надія Величко
© Басараба В. Н., 2013
© Shutterstock.com / Aleshyn_Andrei, обкладинка, 2013
© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», видання українською мовою, 2013
© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», художнє оформлення, 2013
«Коронація слова» створює для вас нову хвилю української літератури – яскраву, різножанрову, захоплюючу, – яка є дзеркалом сьогодення і скарбом для майбутніх поколінь.
Тетяна та Юрій Логуші,
засновники проекту
Міжнародний літературний конкурс романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова» був заснований за підтримки бренда найпопулярнішого українського шоколаду «Корона». Головна мета конкурсу – сприяння розвитку новітньої української культури.
Література, кіно і театр обрані не випадково, адже саме ці жанри є стратегічними жанрами культури, що формують і визначають зрілість нації.
Метою конкурсу та його завданням є пошук нових імен, видання найкращих романів, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу, кіно й театру, і як наслідок – наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру – якісними українськими фільмами й п’єсами.
koronatsiya.com
Правда про Cудний день
Сучасний літературний жанр роману швидко трансформується. Він набуває як політичних відтінків, так і виходить з традиційної форми. Зараз на українського читача ринув «дев’ятий вал» фентезі. На авансцені авторського інтересу діють як доброчинні ангели, так і страхолюдні демони, віртуальні володарі всесвіту, інопланетні створіння з величезними очима й велетенським мозком…
Усі дружно експериментують із земною цивілізацією, поліпшують чи деградують людську расу. А вона, ця раса, продовжує, як і тисячі років перед цим, боротися за людське щастя і гідність, вирішувати віковічні проблеми багатства і бідності, ростити дітей, перед якими ці проблеми постануть знову. Василь Басараба, хто до освоєння «землі прози» добре заявив про себе в «небі поезії», позакладав у основу свого «Страшного Суду» соціальні та етичні підходи. Так, цьогорічний дипломант «Коронації слова» створювався за класичною формою. А щодо змісту… приготуйтеся споглядати картини рукотворного Страшного Суду, що виходить за межі людського розуміння, бо вершать його манкурти-перевертні, які стали прокляттям власного народу!
Моторошні криваві роки пропаганд та ідеологій. Брат іде на брата, або, рятуючись, зраджує свій народ, зрікається його. Колишній Мойсеєнко, дописуючи до свого прізвища «-ов», перероджується в Мойсеєнкова. Росіяни, українці й інші народи есесесерії стають до бою під різними прапорами чужої правди і чужої брехні. «Великі краплі дощу залопотіли у дворі, залишаючи на бетоні чорні цятки, ніби сліди від куль…» – рядки з роману Василя Басараби – страшна засторога від того, щоб подібні картини назавжди залишалися в минулому й не викликали в нашій уяві таких лячних асоціацій.
У романі відсутні криваві сцени кагебістських катувань бійців УПА, як і криваві допити чи повішання гебістів вояками УПА. Тут ви не знайдете погоні в горах чи в лісах, занурення у воду волинських боліт вояків повстанської визвольної армії, – лише дві чоловічі постаті, дві жертви однієї ідеологічної машини…
До колишнього совєтського окупанта Мойсеєнкова несподівано приїздять двоє молодих людей. Нащадки Мордвінова, якого свого часу Радянська влада посилала звільняти Україну від українців і заселяти ними Сибір, з’явилися, щоб нагадати Мойсеєнкову про давно минулі дні та спільний «подвиг» з їхнім батьком і дідом. Спадкоємці хочуть сьогодні, живучи у ринковий час, отримати від тієї трагічної минувшини свої дивіденди. Але реальність цього не пробачає. Усе закінчується трагедією. Страшним Судом. Жорстока війна оплачує борг і заднім числом. Людське життя знову поливається кров’ю.
Роман Василя Басараби мають прочитати всі, хто досі висіває чорні, криваві плями на наших мирних стінах, віддаючи тій чи іншій ідеології перевагу, забувши, що все то не від Бога й не від людини… А від лукавого.
Олег Чорногуз, письменник
Зачин
Землю цю конем не об’їдеш, поглядом не обіймеш, думкою не облетиш. Треба бути птахом небесним, і крила мати, і весь вік ширяти у піднебессі, а все ж землі своєї не осягнеш. Вона вічна і вища за нас, скільки б нас не було, не перейшло в часолеті, кожного в лоно своє забирає земля.
Дух до неба злітає, у сонячні сфери, у блакить золоту. Дух витає над світом, щоб впасти насінням у нові покоління, що знову пройдуть землею.
А нині ти сущий тут, виходиш зі світла оцього світанку і йдеш по твердій землі у свій день.
Ось він, цей день. Сонцем повитий, росами вмитий, небом увінчаний. Юний і вічний. Тисячі років тому був такий в оцьому просторі.
І в тому дні в буянні земної краси Він до Неї йшов…
Богдан щойно звернув на її вулицю, що збігала між вишень і чепурних хатин у край передмістя.
Господи, яка краса, яка радість життя, який благословенний день бринить довкола! Людино, приходиш у світ, живи і втішайся цією красою, неси у серці добро, радій тим, що тобі даровано!..
Поринув у майже сільську ідилію, а в очах його виник образ Івана Йосиповича, і навіть голос його долинув у вранішній тиші, озвався, немов наяву…
