Библиотека Бизнеса

АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ

С.О.Костенко, кандидат біологічних наук Національний університет біоресурсів і природокористування України Н.І.Ястребцова, вчитель Науково-природничий ліцей № 145 міста Києва

Проведено дослідження закономірностей сприйняття та ро­зуміння окремих розділів генетики студентами другого курсу фа­культету технології виробництва та переробки продукції тварин­ництва ОКР Бакалавр Національного університету біоресурсів і природокористування України та учнями Науково-природничого лі­цею №145 міста Києва. Найскладнішими темами виявилися хромо­сомна теорія та популяційна генетика, а також окремі розділи мо­лекулярної генетики. Студенти відзначили ефективність супроводу лекцій слайдами та навчальними фільмами. Першими серед пріоритетних чинників, що впливають на вивчення дисципліни, були якість викладання і особистість викладача, зміст дисципліни посів третє місце.

Викладання генетики, педагогічні умови, чинники, ефективність завдань.

© С.О.Костенко, Н.І.Ястребцова, 2009

На думку багатьох сучасних вчених саме генетика є серцевиною біологічної науки. Знання з генетики дозволяють розуміти все розмаїття біологічних форм на землі; мутаційні, еволюційні, селекційні процеси; регуляцію експресії генів на рівні організмів; розвиток багатьох патоло­гічних процесів тощо. Генетика як навчальна дисципліна у ВНЗ формує біологічну культуру, здатна подолати дискретне мислення в галузі біоло­гічних наук [1].

З точки зору викладання і розуміння студентами та учнями старших класів, генетика вважається однією з найскладніших біологічних дисциплін. Труднощі спричиняють такі особливості навчального процесу генетики: велика кількість нових термінів та понять, які вводяться практично в кожному з розділів генетики; вимоги до вирішення задач, їх постановки, розуміння, екстраполяції; абстрактне мислення та просторова уява, необхідні для оволодіння знаннями та навичками; необхідність використання статистичних методів при вирішенні окремих задач та розуміння теорії імовірнісних процесів.

Студенти, які вивчають генетику в університеті, приходять з різно- рівневими знаннями та навичками, що зумовлено наявністю як спеціалі­зованих шкіл-ліцеїв з біологічним ухилом, біологічних класів, так і шкіл, де підготовка з генетики слабка через недостатній рівень кваліфікації педагогів. Ситуація ускладнюється також зменшенням обсягу годин, ви­діленим на викладання дисципліни, швидким накопиченням нових знань в галузі генетики, створенням нових наук на її базі (геноміка, молекулярна біотехнологія, біоінформатика та ін.). Перехід на болонську систему навчання дав можливість здійснювати поглиблене вивчення генетики в магістратурі, але ускладнив вивчення генетики бакалаврами. Викладач мимоволі змушений жертвувати окремими темами загального курсу або глибиною подачі матеріалу. Отже, виникла необхідність пошуку нових дидактичних підходівдо викладання генетики.

Метою нашої роботи було вивчення закономірностей сприйняття та розуміння окремих розділів генетики студентами та учнями старших класівдля розробки новоїстратегії у викладанні цієїдисципліни.

Матеріали і методи. Розроблено анкету та проведено анонімне опитування студентів другого курсу факультету технології виробництва та переробки продукції тваринництва ОКР Бакалавр, які прослухали курс лекцій з генетики, та учнів 11 класу з математично-біологічно-хімічним ухилом у навчанні Науково-природничого ліцею № 145 міста Києва. Всього було опитано 43 студенти і 25 учнів.

АНКЕТА

для учнів старших класів і студентів щодо виявлення рівня знань з навчальноїдисципліни

«Генетика»

Група

Стать

Вік

Які розділи з біології, пов'язані з вивченням генетики у школі, Вам запам'яталися найбільше (потрібне підкресліть):

цитологічні основи спадковості (мітоз, мейоз, гаметогенез, будова клітини, будова хромосоми)

молекулярні основи спадковості (будова ДНК, РНК, синтез білка, ін.)

гібридологічний аналіз (закони Менделя) хромосомна теорія спадковості (кросинговер, зчеплення генів) зчеплене зі статтю успадкування популяційна генетика (Закон Харді-Вайнберга)

Які розділи з перерахованих вище були для Вас складними?

Які розділи з перерахованих вище Ви не вивчали зовсім?

Виконання яких завдань для Вас є найбільш ефективним (для розуміння, запам'ятовування):

домашні задачі рисунки та схеми тести

усні відповіді біля дошки усні модульні опитування письмові контрольні завдання

Які лекції Ви краще сприймаєте? звичайне диктування матеріалу

з використанням слайд-проектора з використанням навчальних фільмів з використанням таблиць

Скільки часу Ви присвячуєте підготовці до лабораторних занять з генетики:

зазвичай не готуюсь 10 хвилин 20 хвилин понад 30 хвилин вкажіть інше

Що найбільше впливає на ефективність навчання (напишіть цифри за пріоритетом):

дисципліна, її зміст

якість викладання

особистість викладача

суворість вимог при виставленні оцінки

Хто з викладачів і яких дисциплін на 1-2 курсі Вам найбільше запам'ятався і чому? Назвіть основні риси, що вплинули на Ваш вибір?

Яка тема була найцікавішою в курсі генетики?

Яка тема для Вас була найскладнішою?

Яку тему варто було б розширити чи поглибити?

На основі заповнених анкет ми сформували базу даних, яку аналізували за допомогою стандартних статистичних програм.

Результати досліджень і їх обговорення. Діаграма розподілу тем, які найкраще запам'яталися студентам зі школи, розміщена на рис.1, а. Дані свідчать про те, що найбільше студенти пам'ятають гібридологічний аналіз, молекулярні та цитологічні основи спадковості. Троє студентів не виділили жодного з розділів. Найскладнішою для студентів у школі виявилася популяційна генетика, хромосомна теорія спадковості та зчеплене зі статтю успадкування. Ці дані підтверджують відповіді щодо виявлення складних розділів (рис.1, б), а також тих тем, які студенти не вивчали в школі зовсім (рис.1, в). Коефіцієнт кореляції між найкраще засвоєними і складними питаннями становив г=-0,69, а між найкраще засвоєними і тими, що не вивчалися г =-0,8. Це може свідчити про правдивість відповідей студентів, а також про те, що при викладанні генетики потрібно особливу уваги приділити у вивченню популяційної генетики, хромосомної теорії та зчепленому зі статтю успадкуванню.

Результати опитування учнів науково-природничого ліцею з пог­либленим вивченням біології показані на рис.2. Більшість учнів (84%) добре пам'ятають гібридологічний аналіз, 44% - молекулярні основи спадковості і лише 20% - хромосомну теорію спадковості. Кореляційний аналіз свідчіть про тісний позитивний зв'язок між даними студентів та учнів (г=0,65). Таким чином, студенти, які закінчили різні школи 2 роки тому, і учні, що навчаються в одному класі, найкраще сприйняли гібри­дологічний аналіз і молекулярні основи спадковості. Це може свідчити про те, що інші розділи недостатньо методично розроблені (висвітлені в підручниках, ілюстровані, підкріплені задачами для самостійного роз-

Найцікавішими для учнів виявилися гібридологічний аналіз і моле­кулярні основи спадковості. Кореляційний аналіз між цікавими темами і тими, що запам'яталися показав тісний позитивний зв'язок (г= 0,94).

в'язування тощо).

Найцікавішими для студентів в курсі генетики були як теми, що краще запам'яталися і були зрозумілі зі школи - цитологічні та молекуляр­ні основи спадковості, гібридологічний аналіз, так і нові - клонування, мутаційна мінливість, біотехнологія. Найскладнішими темами виявилися - хромосомна теорія, молекулярна генетика і один з її розділів - регуляція експресії генів, який потребує інтегрованих знань як цитологгічних основ спадковості, так і молекулярних механізмів збереження, передачі, реалізації спадкової інформації.

Студенти відзначають також теми, які потребують розширення. Серед цих тем слід виділити складну для розуміння популяційну генетику, цікаву мутаційну мінливість та задачі, які студенти виділили самостійно в окремий розділ.

 

Найбільш ефективними індивідуальними завданнями для розуміння і запам'ятовування студенти вважають усні відповіді біля дошки, рисунки, схеми та усні модульні опитування (рис.1, л). Учні виділяють доцільність рисунків, схем та тестів (рис.2, к). Найменш ефективними, на думку як

студентів, так і учнів є письмові контрольні завдання.

Студенти найкраще сприимаютья лекції за використання слайд­проектора і навчальних фільмів (рис.1, ж). Учні виділили також таблиці (рис.2, є). Найбільше впливають на ефективність навчання загалом якість викладання та особистість викладача, зміст дисципліни посів третє місце. Перше місце у пріоритетах студентів займає також якість викладання, друге - особистість викладача. Учні також якість викладання і особистість викладача виділяють як найбільш впливові фактори при вивченні дисципліни.

 

Підготовці до лабораторних занять переважна більшість студентів приділяє понад 30 хвилин часу, деякі з них - до 5 год. Учні ліцею готуються менше, виділяючи на підготовку 10-20 хвилин, частина учнів зазвичай не навчаються вдома, це свідчить також про високу ефективність класної роботи в школі.

Висновки

Аналіз результатів анонімного опитування студентів другого курсу та учнів 11 класу свідчить про те, що розділи генетики - хромосомна теорія спадковості, популяційна генетика та зчеплене зі статтю успадкування потребують поглибленого подання навчального матеріалу та нового дидактичного та методичного забезпечення дисципліни.

Найефективнішими з індивідуальних завдань для розуміння і запам'ятовування, студенти відзначають усні відповіді біля дошки, ри­сунки та схеми, також усні модульні опитування.

Найбільш впливовими факторами під час вивчення дисцип­ліни студенти і учні вважають якість навчання та педагогічну майстерність науково-педагогічного працівника.

Найкраще сприйняття лекцій студентами відбувається за використання слайдпроектора і навчальних фільмів. Тому технічне за­безпечення досить ефективно підсилює сприйняття навчального мате­ріалу з генетики.

Список літератури

1. Рытое Г.Л. Инновационные методики формирования профессионально значимых качеств в процессе преподавания генетики. - Вестник СамГУ - Естественнонаучная серия. - Самара. - 2006. - № 7 (47). - С. 186 -190.

2. Гончаренко С.У., Олійник П.М. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі/ навч.посіб. - К.: Вища шк., 2003. - 323 с.

Проведено исследование закономерностей восприятия и пони­мания отдельных разделов генетики студентами второго курса фа­культета технологии производства и переработки продукции живот­новодства ОКУ Бакалавр Национального университета биоресурсов и природопользования Украины и учениками Научно-естественного лицея №145 города Киева. Самыми сложными темами оказались хромосомная теория и популяционная генетика, а также отдельные разделы молекулярной генетики. Студенты отметили эф­фективность сопровождения лекций слайдами и учебными фильмами. Первыми среди приоритетных факторов, влияющих на изучение дисциплины, были качество преподавания и личность преподавателя, содержание дисциплины заняло третье место.

Преподавание генетики, педагогические условия, факто­ры, эффективность заданий.

Research of conformities to the law of perception and understanding of separate sections of genetics is conducted by the students of the second course of faculty of technology of production and processing of products of stock-raising of OKR Bachelor of the National University of Nauter and bioresurses and by the students of Scientifically natural lyceum №145 cities of Kyiv. A chromosomal theory and population genetics, and also separate sections of molecular genetics, appeared the most difficult themes. Students marked efficiency of accompaniment of lectures sliding seats and educational films. First among the factors of priorities, which influence on the study of discipline, there were teaching quality and personality of teacher, maintenance of discipline took the third place.

Teaching of genetics, pedagogical terms, factors, efficiency of tasks.

Содержание