Країни світу. Африка. Дитяча енциклопедія
Книга про Африку, що продовжує дитячу енциклопедію «Країни світу», значною мірою може змінити ваше уявлення про країни Чорного континенту. Тут співіснують найспекотніші пустелі і чарівні куточки насправді «райської» землі, бідність і багатство, високі культурні надбання і залишки невільницького минулого.
Книга издана в 2005 году.
Читать Країни світу. Африка. Дитяча енциклопедія онлайн беплатно
Чорний континент
Африка охоплює п’яту частину земної кулі і за розмірами поступається лише Євразії. Загальна площа материка становить понад 29,2 млн км>2, а разом з островами – 30,3 млн км>2. Найбільші з цих островів – Мадагаскар, Сейшельські, Сокотра, Мадейра, Канарські, Острови Зеленого Мису.
Караван у пустелі
Із заходу Африку омивають води Атлантичного океану, з півночі – Середземного моря. На її північно-східному рубежі вирують хвилі Червоного моря, на східному – Індійського океану. Африка простягається з півночі на південь аж на 8 тис. км. А із заходу на схід у найширшій частині вона має 7,5 тис. км. На півночі її крайньою точкою є мис Бль-Аб’яд, а на півдні – мис Гольний. Так само західним краєм материка є мис Альмаді на півострові Зелений Мис, а східним – мис Хафун на півострові Сомалі.
Мис Доброї надії
Здавна Африку називали Чорним континентом. Можливо, це пов’язано з кольором шкіри більшості її мешканців. Втім, ще давні греки називали Єгипет Чорною землею – Та-Кем – завдяки чорному кольору родючих грунтів у долині Нілу. А назва «Африка» відома ще з III тисячоліття до н. е. Тоді так іменували місцевість поблизу давнього міста-держави Карфагена у Північній Африці. Пізніше, у середні віки, ця назва поширилась на Лівію та Алжир, а потім на весь материк.
Африка – давній материк. Його утворює величезна докембрійська платформа. Це означає, що вона з’явилася значно раніше кембрійського геологічного періоду, який почався десь 550–590 млн років тому. Тож не дивно, що африканські надра дуже багаті на корисні копалини. Частина їхніх родовищ має світове значення. За запасами алмазів Африка посідає перше місце у світі. Тут також багато золота, урану, залізної руди, алюмінію, марганцю, мідної руди, кобальту, берилію, літію, фосфоритів, вугілля, нафти, природного газу тощо.
В африканському рельєфі переважають рівнини, плато і плоскогір’я. Серед них височіють ізольовані гірські масиви й окремі вершини. Але є й великі гірські системи. До них належать гори Атласу на півночі і Капські гори на півдні. Середня висота материка становить 750 м над рівнем моря, а її найвища вершина, недіючий вулкан Кіліманджаро, здіймається аж на 5895 м. Друга за висотою гора Кенія має 5199 м заввишки.
В Африці розташована найбільша на планеті пустеля Сахара площею понад 7 млн км>2. Зазвичай її уявляють як величезне море піску. Насправді Сахара – це пустельний комплекс, який складається з пустель різних видів: кам’янистих хамадів, галечникових регів і піщаних пустель ергів. Є тут і гірські масиви – Ахаггар і Тібесті з вершиною Бмі-Кусі (3415 м), яка вважається найвищою точкою Сахари. Є в Африці й інші пустелі. Серед них найвідомішою вважається пустеля Калахарі, що розташована на півдні материка.
На весь світ відомі великі африканські річки Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева, Лімпопо та інші. Серед них особливо вирізняється Ніл, який вважається найдовшою річкою Землі і тече протягом 6671 км. А на Замбезі знаходиться один з найбільших у світі водоспадів – Вікторія заввишки 120 м. Весь час над ним стоїть величезна хмара водяного пилу, а вдень палає яскрава веселка. Шум від водоспаду чутно за багато кілометрів. Недарма місцеві жителі називали його «Туман, який гуркотить».
Селище на березі річки Нігер
Не менш знамениті й озера Африки. Найбільшим з них є озеро Вікторія. У перекладі це означає «Велика вода». Вікторія – друге за величиною прісне озеро планети і найбільше в Африці. Його площа становить 68 тис. км>2, а глибина сягає 80 м. Озеро Танганьїка вважається другим за глибиною після Байкалу. Тут є місця, де лот опускається на 1470 м. Широко відомі також озера Чад і Ньяса.
Африку майже навпіл поділяє екватор. Таким чином, обидві її половини здебільшого знаходяться у теплих і жарких широтах. Саме тому вона є найпекучішим з материків Землі. На екваторі, звісно, панує екваторіальний клімат. А на північ та на південь від нього лежать зони субекваторіального, тропічного і субтропічного клімату. Середньомісячні температури влітку сягають +25–30 °C. Взимку вони дещо опускаються, але зазвичай не нижче +10–25 °C. Втім, у горах температура може знизитися і до 0 °C. В горах Атласу навіть випадає сніг, а на вершині Кіліманджаро завжди лежать льодовики. Саме тому місцеві жителі дали вулкану це ім’я. Мовою суахілі воно означає «гора бога холоду» або «блискуча гора». У Сахарі спостерігаються різкі коливання між денною і нічною температурами. Різниця між ними може становити аж 30 °C. Максимальний температурний рівень влітку іноді сягає +58 °C. А взимку в горах Тібесті буває навіть -18 °C.
Найбільше опадів, від 1500 до 2000 мм на рік, випадає в екваторіальній зоні, на узбережжі Гвінейської затоки. Далі на північ та південь їхня кількість знижується. У пустелях вони становлять 100 мм і менше на рік, а на дуже посушливому плоскогір’ї Намакваленд, на крайньому півдні материка, – всього 25 мм на рік.
Савана на заході Чаду
В екваторіальній та на прибережних районах субекваторіальних зон, де кілька місяців поспіль йдуть тропічні дощі, буяють дощові тропічні ліси – гілеї. Вони мають велике розмаїття дерев та ліан. На решті території, а це становить аж 80 %, розкинулися савани та пустелі. В цих природних зонах живуть тварини та птахи, більшість з яких не можна зустріти на інших материках планети. Це страуси, африканські слони, носороги, бегемоти, жирафи, зебри, леви, леопарди, різноманітні антилопи, мавпи, плазуни та багато інших. На жаль, кількість диких представників тваринного царства останнім часом значно скоротилася, тому на материку створено багато національних парків світового значення. Їх має майже кожна африканська країна.
